При розгляді видів лізингу виходять перш за все із ознак їх класифікації. До таких ознак відносять: склад учасників угоди, об'єкт лізингу, термін використання і пов'язана з ним амортизація майна, обсяг обслуговування, рівень окупності, кількість учасників угоди, сектор ринку, характер лізингових платежів і т. ін. У світовій практиці найбільш поширеними видами лізингу є оперативний та фінансовий лізинг. Головна відмінність між цими двома видами лізингу полягає у відмінностях бухгалтерського обліку та терміні використання предмета лізингу лізингоодержувачем. Оперативний лізинг передбачає значно менший термін експлуатації майна, ніж його нормативний строк служби. При фінансовому лізингу лізингоодержувач користується предметом лізингу тривалий термін, за який амортизується вся або більша його частина, а за рахунок лізингових платежів повертає вартість майна.
При фінансовому лізингу:
- Лізингодавець зобов'язується придбати у власність майно у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
- Термін користування майном максимально наближається до строку його експлуатації та амортизації, при цьому лізингоодержувач практично повністю покриває його вартість (предмета лізингу).
- Предмет лізингу обліковується на балансі лізингоодержувача та ним амортизується, що дозволяє оптимізувати податкову базу.
- По закінченні строку лізингу лізингоодержувач повинен викупити предмет лізингу за залишковою вартістю, після чого предмет лізингу переходить у його власність
- Витрати на обслуговування майна (предмета лізингу) відносяться до валових витрат лізингоодержувача.
При оперативному лізингу:
- Майно передається у тимчасове користування лізингоодержувачу та після закінчення строку лізингу повертається володарю.
- Термін користування майном дещо коротший за строк його експлуатації.
- Лізингові платежі не покривають повної вартості майна.
- Предмет лізингу не обліковується на балансі лізингоодержувача, тому амортизаційні відрахування не нараховуються.
- Щомісячно на суму ПДВ в складі лізингового платежу лізингоодержувач отримує податковий кредит.
- Вся сума лізингового платежу відноситься на валові витрати лізингоодержувача і відповідно зменшує базу оподаткування прибутку підприємства.
В наш час досить поширеним є
зворотній лізинг - це такий вид лізингу, коли продавцем та лізингоодержувачем виступає одна особа. Тобто, підприємець-власник майна продає його лізинговій компанії з тим, щоб одночасно отримати це майно в лізинг. Лізингова компанія фінансує колишнього володаря майна, одержуючи в якості забезпечення право власності. Після закінчення строку дії договору зворотного лізингу підприємець має право викупити обладнання і тим самим повернути собі право власності.Як правило, зворотний лізинг зручний, передусім, для тих господарюючих об'єктів, яким для ведення свого бізнес терміново необхідні значні обсяги оборотних коштів.